21.04.2013 р. 
Добрим політичним позитивом тижня, що минув було засідання Верховної Ради. Вони, нарешті, провели кілька пленарних годин і, навіть, проголосували за якісь-там закони-зміни до вже існуючих законів. Були прийняті антикорупційні закони, за які голосувала і більшість, і меншість.
Уся ця демонстрація «плідної праці» була вимушеною, бо Європарламент у цей час розглядав питання лібералізації візового режиму з Україною. Тому паралельно-синхронно наші депутати приймали закони, що «відповідають вимогам і стандартам ЄС».
Читати далі...
Гоміки могли зашкодити спрощеному візовому режиму з Європою
Добрим політичним позитивом тижня, що минув було засідання Верховної Ради. Вони, нарешті, провели кілька пленарних годин і, навіть, проголосували за якісь-там закони-зміни до вже існуючих законів. Були прийняті антикорупційні закони, за які голосувала і більшість, і меншість.
Уся ця демонстрація «плідної праці» була вимушеною, бо Європарламент у цей час розглядав питання лібералізації візового режиму з Україною. Тому паралельно-синхронно наші депутати приймали закони, що «відповідають вимогам і стандартам ЄС».
Читати далі...
Сьогодні, 20 квітня, український уряд оголосив Всеукраїнську толоку. У суботній день комунальники і працівники бюджетної сфери будуть змушені задарма вийти прибирати вулиці і парки міст та містечок України. Толока нібито приурочена до Дня довкілля.
Кожна державна влада повинна проводити політику захисту своїх громадян у всіх сферах життя: від повної реалізації політичних прав до порятунку життя і здоров’я. Кожна держава для того й існує, щоб люди відчували себе захищеними у кордонах рідної країни і за її межами.
Коли постає нештатна проблема у громадянина чи групи людей (етнічної, соціальної, політичної…) держслужби різних рівнів мали б зробити все для допомоги. Бо для чого тоді платити податки і «утримувати» державу?
Із в’язниці відпустили Юрія Луценка. Цього українського політика досить дивним чином посадили і таким же методом – швидко і дивно – випустили. Зрозуміло, що чоловік сидів як політичний в’язень. За нього особисто можна порадіти.
Зрештою, сама особистість Луценка викликає позитивні емоції. Він чи не єдиний публічний діяч, чиї дії в українському політикумі не переходили межі здорового глузду. Він ніколи не плазував перед шефами, завжди мав свій (досить здоровий) погляд на події в державі. Не пам’ятаю, щоб говорив дурниці про світле майбутнє чи ідеалізував українських політичних діячів, навіть тих які були і є його друзями і соратниками.
Тиждень, що минув був політично напруженим. Емоції політиків та людей, що прийшли їх підтримати на вулиці Києва зашкалювали. Політичне хамство парламентарів переходило в особисті образи. Розлючені громадяни, не витримуючи нахабства і зверхності поведінки можновладців, уже були готові на радикальні кроки. Завершилось, правда все лише сніжкометанням по депутатах-регіоналах.
У Києві нове політичне диво. Комусь прийшло в голову, що не час вирішувати державні питання на роботі (у міністерствах, комітетах Верховної Ради, на сесійних засіданнях), тобто в кабінеті, а краще за чаркою, по буху з дєвачкамі.
Одним із визначальних аспектів існування держави є громадянство. Громадянство – це юридично оформлений взаємозв’язок між державою та людиною, що постійно (як правило) проживає на на її (держави) території.
Громадянство України регламентується Конституцією України та Законом України «Про громадянство України». Згідно цих документів у нашій державі існує єдине громадянство (згідно статті 4 Конституції України) і воно зберігається не залежно від місця проживання людини.
Опозиційні акції «Вставай Україно!» сприяють тому, що значна частина депутатів (у тому числі й лідерів фракцій) Верховної Ради потрапляє в регіони України. На місцях, нехай здалека, але можуть вони подивитись в очі простим людям та, зрештою, хоч поверхнево оцінити низький рівень добробуту й реальні настрої громадян.
Більше як п’ять місяців пройшло з часу обрання Верхової Ради України. Надій на кардинальні і різкі до позитиву зміни у громадян, звичайно, не було. Правда, все ж жевріла думка про можливість поступу у боротьбі з корупційною та антиукраїнською складовою державної влади. Але нічого путнього в опозиції поки що не виходить.
Місяць березень, що минає, був особливим у житті українців. Снігопади накрили усю країну. Західняки пережили навіть дві хвилі. Природна аномалія викликала купу різноманітних емоцій у людей. Пан Воробус приділив значну увагу цій темі. Зробив він це абсолютно справедливо і гарненько висвітлював хронологію як снігопаду, так і боротьбу населення з ним.