Обираючи політика ми весь час ставимо під сумнів його чесність. Ми сумніваємося під час агітаційного періоду, чи виконає партія або політик свої обіцянки. Коли влада сформована, у будь-якого владного мужа буде сотня відмазок, чому він не робить того, що пообіцяв.
Читати далі...
Чесність влади: психологічно-правові проблеми при виборі парламенту
Обираючи політика ми весь час ставимо під сумнів його чесність. Ми сумніваємося під час агітаційного періоду, чи виконає партія або політик свої обіцянки. Коли влада сформована, у будь-якого владного мужа буде сотня відмазок, чому він не робить того, що пообіцяв.
Читати далі...
27.11.2012 р.
Вибори до Верховної Ради України продемонстрували поляризацію у політичних поглядах значної частини суспільства. Прихід у владу «Свободи» як право-національних державотворчих сил та збільшення електорату комуністів як представників ідеї соціального протистояння (що аж ніяк не базуються на ідеї суверенітету) доводить тезу: чим гірше живе народ – тим більше він стає агресивним.
Після оголошення виборів до Верховної Ради України більшість міністрів діючого уряду стали народними депутатами від Партії Регіонів. Перед ними стояв вибір: залишатися в уряді, або писати заяви на звільнення і пересісти у крісла парламенту. Прем’єр і всі, хто проходив за списками написали заяву про те, що хочуть таки закони писати, а не виконувати (мається на увазі як представники виконавчої влади).
Уже трохи призабулися виборчі баталії до Верховної Ради України. Щезла політична реклама з телеефірів та вуличних бігбордів. Пішли в минуле (навіть не в історію) кумедні, примітивні, агресивні, дурнуваті витівки партійних лідерів та мажоритарників під час передвиборчої агітації.
Відмий світовий політик другої третини ХХ століття Уїнстон Черчилль, відомий своїми афоризмами, казав, що демократія є огидною формою правління, але людство поки нічого кращого не придумало.
Поведінка нормальної людини завжди формується на основі усталених суспільних норм, що склалися історично у того чи іншого етносу протягом тисячолітніх емпіричних та аналітико-інтелектуальних пошуків вироблення оптимального зразка життя.
Історія українського класичного парламентаризму сягає часів ХІХ століття коли після демократичних революцій у кількох монархіях Європи було обмежено владу імператорів парламентами. (Правда перші парламенти існували ще з ХVІІ століття, наприклад в Англії).
Воробус відкритий для всіх, тому дуже часто спілкується із різними людьми. Ось, до слова, нещодавно довелося познайомитися із багатьма людьми на футбольному турніру під назвою "Autumn-Cup", що проходить у ці дні у місті Львові.
Але, це я трохи відволікся від теми. Вже кілька днів мій знайомий просить вашого автора написати свої думки про одному питанню. Як він сказав, цитую: «Вмирати зараз не модно».
Вибори пройшли. Усіх позатверджували. Влада не перемогла. Опозиція не має більшості. Все знову гаразд, у нас завжди так – все одно знали, що краще не буде.
Тема виборів в Україні є дуже популярною, ще б пак, вирішується у черговий раз доля країни. На цей раз обирали депутатів, які будуть представляти парламент. Було багато агітації, казусів, перерахунків голосів, але порахувати ці от голоси не могли ніяк.
Те, що у «мажоритарників» на деяких округах будуть перевибори – це відомо, але ось загальні голоси, чому з ними так було важко. Про це треба спитатися центральну виборчу комісію і округи де затягували із підрахунком.