6.11.2012 р. 
Активна позиція політиків «Свободи» з вимогами дотримання законності та об’єктивності під час перерахунку голосів в одномандатних округах демонструє реальну потугу самої партії і свідому (!) підтримку українців такої позиції. Навіть п’ять-сім округів, де рвалися до Ради братки, показали організованість українських національних сил боротися до перемоги.
Читати далі...
«Свобода»: емоційно-психологічна складова загроз української політики
Активна позиція політиків «Свободи» з вимогами дотримання законності та об’єктивності під час перерахунку голосів в одномандатних округах демонструє реальну потугу самої партії і свідому (!) підтримку українців такої позиції. Навіть п’ять-сім округів, де рвалися до Ради братки, показали організованість українських національних сил боротися до перемоги.
Читати далі...
Пройшло таки досить багато комуняків до Верховної Ради. Як би нам, західнякам, було це неприємно, але мусимо поки терпіти той старий та психічно хворий «камуністіческій» електорат.
Результат виборчої кампанії в Україні і ніби очікуваний, і ніби оригінальний: вони – вибори не виграли, а ми – вибори не програли.
Цікавим фактом стала ідеологічна поляризація мешканців держави. Якщо на кількох останніх виборах електорат ділився на прихильників регіоналів і ющо-юлівців, то тепер більше зросло розшарування на марксистів і націоналістів.
Потроху влягаються емоції, що виплескувалися під час виборчої кампанії до парламенту. Політики і електорат зараз у стані пост виборного синдрому. Зрештою, результат прогнозований, крім феномену «Свободи».
Але побоювання, що «данєцкія» візмуть конституційну більшість не справдилися. Вони навіть не будуть мати 300 голосів разом з комуняками та тушками. Правда формування уряду буде за б.-блакитними і кумачевими.
Вибори, вибори і знову таки вибори. Всі так довго їх чекали, голосування пройшло досить таки швидко і зараз триває підрахунок голосів. На разі опрацьована майже половина бюлетенів і щось мені так здається, що до вечора ми вже будемо знати результати виборів і скільки яка партія набирає.
Про результати ми поговоримо трошки пізніше, коли вони вже будуть офіційні, а поки що про те чим цього разу мене повеселили вибори. Унікальні у нас люди, що не кажіть. Вчора цілий день сидів вдома, увімкнув інтернет і так насміявся що просто ледве не відбувся вибух мізків.
Що ж, друзі, завершилися такі довгоочікувані вибори-2012, які мене цього року ой як повеселили.
Чому? Згодом на блозі буде стаття із всіма казусами цьогорічних виборів, а поки що до поки виборчі комісії рахують результати виборів всі люди так і очікували на результати екзит-полів, яких до речі цього року теж було багато.
Чого так довго чекали, таки настало. Вибори-2012 стартували і сьогодні протягом дня, починаючи із 8 ранку і до 8 вечора ви можете спокійно прийти на свою виборчу дільницю і взяти участь у голосуванні.
Перед виборами чув багато розмов від своїх знайомих чи треба йти голосувати? Одні казали що ні, інші що так. Мене другі люди не цікавлять, а Воробус таки пішов і зробив свій вибір.
Про те, як я ходив голосувати цього разу, що було цікавого, а що не дуже читайте далі.
Прокинувся ваш автор сьогодні зранку, п’ятниця минула, нарешті субота і треба щось думати зробити по хаті. Поїв, йду на ринок і відчуваю такий спокій що ви навіть собі не уявляєте. Чому так? А все просто, нарешті завершилася передвиборча кампанія партій, які таки вирішили йти на вибори-2012.
Нема жодних агіток, палаток, ніяких обіцянок, все зникло за одну ніч. Хоча, де-не-де, ще є реклами, але то вже дрібниці у порівнянні з тим що було в останні місяці.
Людство в усі часи мріяло про краще життя. За різних періодів і соціально-економічних формацій інтелектуали придумували шляхи подоляння криз, змін у несправедливих стосунках між владою і народом. Фантазувалося про „скатерті-самобранки” чи літаючі килими.
Багаті люди – підприємці є у кожній країні світу. Надбагаті люди – олігархи є у кожній країні світу. Усі вони, справді, мають ідеально-розкішні умови життя і відпочинку. Їх нащадки мають можливість отримувати престижну освіту й пізніше не мати проблем із працевлаштуванням. Серед таких людей немає жодного, хто б не брав активної участі в політичному житті своєї країни.