2.11.2012 р. 
Потроху влягаються емоції, що виплескувалися під час виборчої кампанії до парламенту. Політики і електорат зараз у стані пост виборного синдрому. Зрештою, результат прогнозований, крім феномену «Свободи».
Але побоювання, що «данєцкія» візмуть конституційну більшість не справдилися. Вони навіть не будуть мати 300 голосів разом з комуняками та тушками. Правда формування уряду буде за б.-блакитними і кумачевими.
Читати далі...
Початки поствиборчого синдрому
Потроху влягаються емоції, що виплескувалися під час виборчої кампанії до парламенту. Політики і електорат зараз у стані пост виборного синдрому. Зрештою, результат прогнозований, крім феномену «Свободи».
Але побоювання, що «данєцкія» візмуть конституційну більшість не справдилися. Вони навіть не будуть мати 300 голосів разом з комуняками та тушками. Правда формування уряду буде за б.-блакитними і кумачевими.
Читати далі...
Вибори, вибори і знову таки вибори. Всі так довго їх чекали, голосування пройшло досить таки швидко і зараз триває підрахунок голосів. На разі опрацьована майже половина бюлетенів і щось мені так здається, що до вечора ми вже будемо знати результати виборів і скільки яка партія набирає.
Про результати ми поговоримо трошки пізніше, коли вони вже будуть офіційні, а поки що про те чим цього разу мене повеселили вибори. Унікальні у нас люди, що не кажіть. Вчора цілий день сидів вдома, увімкнув інтернет і так насміявся що просто ледве не відбувся вибух мізків.
Що ж, друзі, завершилися такі довгоочікувані вибори-2012, які мене цього року ой як повеселили.
Чому? Згодом на блозі буде стаття із всіма казусами цьогорічних виборів, а поки що до поки виборчі комісії рахують результати виборів всі люди так і очікували на результати екзит-полів, яких до речі цього року теж було багато.
Чого так довго чекали, таки настало. Вибори-2012 стартували і сьогодні протягом дня, починаючи із 8 ранку і до 8 вечора ви можете спокійно прийти на свою виборчу дільницю і взяти участь у голосуванні.
Перед виборами чув багато розмов від своїх знайомих чи треба йти голосувати? Одні казали що ні, інші що так. Мене другі люди не цікавлять, а Воробус таки пішов і зробив свій вибір.
Про те, як я ходив голосувати цього разу, що було цікавого, а що не дуже читайте далі.
Прокинувся ваш автор сьогодні зранку, п’ятниця минула, нарешті субота і треба щось думати зробити по хаті. Поїв, йду на ринок і відчуваю такий спокій що ви навіть собі не уявляєте. Чому так? А все просто, нарешті завершилася передвиборча кампанія партій, які таки вирішили йти на вибори-2012.
Нема жодних агіток, палаток, ніяких обіцянок, все зникло за одну ніч. Хоча, де-не-де, ще є реклами, але то вже дрібниці у порівнянні з тим що було в останні місяці.
Людство в усі часи мріяло про краще життя. За різних періодів і соціально-економічних формацій інтелектуали придумували шляхи подоляння криз, змін у несправедливих стосунках між владою і народом. Фантазувалося про „скатерті-самобранки” чи літаючі килими.
Багаті люди – підприємці є у кожній країні світу. Надбагаті люди – олігархи є у кожній країні світу. Усі вони, справді, мають ідеально-розкішні умови життя і відпочинку. Їх нащадки мають можливість отримувати престижну освіту й пізніше не мати проблем із працевлаштуванням. Серед таких людей немає жодного, хто б не брав активної участі в політичному житті своєї країни.
Під час мого візиту в Київ також, окрім футболу, який згодом розчарує, хотів глянути на політичну ситуацію в столиці напередодні виборів, що є цікавого у місті та багато іншого. Висновки я зробив і зараз з ними поділюся.
Отже, спершу про буденні справи. Якщо ви думали, що ремонти доріг роблять лише у Львові і згодом складають все нові і нові анекдоти про те, які дороги не перерили ще, то ви дуже сильно помиляєтеся.
Вибори, вибори, вибори і знову ж таки вибори, де тільки за них не нагадують. Це стосується як телебачення, радіо, газет, журналів і навіть будинків.
Йду сьогодні зранку на роботу, взяв винести сміття, бо вже давно цього не робив і тут в колеги на балконі висить плакат – «Голосуй за того того». Прізвище депутата я казати не буду, бо я не хочу. :D
Більшість галичан завжди гордо заявляють про те, що саме наш край є оплотом державності та українськості нашої країни. Якщо згадати періоди Першої і Другої світових війн чи розпади совкової імперії, то, дійсно, західноукраїнський край був тим локомотивом, без якого українська незалежність не була б реалізована.