7.09.2013 р. 
Хоча вже наступила осінь, погода за вікном ще зовсім не сприяє тому, щоб проводити час у своїх домівках перед екранами комп’ютерів чи телевізорів або за читанням книг. Але як же провести час цікаво, з користю для організму, відволіктися «на повну» і при цьому не завдати серйозної шкоди сімейному бюджету?
Читати далі...
Велотуризм – відпочинок з користю для організму
Хоча вже наступила осінь, погода за вікном ще зовсім не сприяє тому, щоб проводити час у своїх домівках перед екранами комп’ютерів чи телевізорів або за читанням книг. Але як же провести час цікаво, з користю для організму, відволіктися «на повну» і при цьому не завдати серйозної шкоди сімейному бюджету?
Читати далі...
Пише і не показує Воробус. Літо завершилося, але, незважаючи на це, на вулиці й на далі тепло тому після роботи можна спокійно прогулятися містом що і зробив ваш автор вчора.
Де найбільше є людей? Не важко здогадатися що у центрі міста та в парках. Так от, парки я проігнорив, а вирішив прогулятися центром міста. Йду собі, йду і бачу велику кількість людей на вулиці.
Блог Воробуса вже інформував про те, що на зібранні засновників команди було прийнято рішення і на далі розвиватися і першочергово прийняти участь у футзальному турнірі «Електрон кап», що вже 14 вересня стартує на нових полях, які знаходяться недалеко від лісотехнічного університету.
Вчора ваш автор коли повертався з роботи додому круто застряг у пробках на вулиці Івана Франка, а все тому що у нашому місті тривають масштабні ремонти, які не знати й коли завершаться.
Розпочалися вони ще влітку, обіцяли завершити до осені, але, як бачимо, нічого з цих обіцянок не виконано і ремонти і на далі тривають.
Блог Воробуса вирішив з’ясувати ситуацію із ремонтами доріг і коли вулиці відкриють для проїзду.
Все менше і менше часу залишається до початку багатостраждального, у плані квитків, футбольного поєдинку між національними збірними України та Сан-Марино.
Квитків на цю гру вже давно нема і розсмішила вкотре мене з самого ранку одна людина.
Телефонує вашому автору колега і питає так якби нічого не знала а де то можна купити квитки. :D Та ясно що купити їх зараз по номінальній вартості дуже важко, хіба що треба звертатися до так званих – «бариг». А в них, до слова, чув квитки можна купити за ціною від 250 гривень.
Давно казав, що Воробусу щастить на неадекватів. Їх вже стільки розвелося що буквально містом неможливо перейти. Вічно хтось то курити просить, то просить дати пару гривень, то на допомогу здати, то музикантів підтримати… Як же вони дістали….
Останнім часом побачив на вулицях міста нову фірму-благодійників. Гроші збирає якесь школоло, але люди мало їм кидають грошей. Напевно як і мені вже набридли вони.
Епопея із футбольним поєдинком між збірними України та Сан-Марино продовжується. Що я маю на увазі? А справа у тому що такого ажіотажу який є зараз на гру нашої національної збірної я вже давно не бачив.
Хто мені лише не телефонував із запитанням а чи бува Воробус не має квитка на футбол. Дістало мене вже це все. Та треба було купити ще два тижні тому як розпочався лише продаж і не питати всіх. А в спекулянтів, до слова, чув квитки коштують від 200 гривень й більше.
І це на гру із командою «туристів», яку і команда нашої першої ліги може обіграти.
В передгір’ї Українських Карпат, серед вічнозелених лісів, кришталево чистих струмків та джерел розташоване селище міського типу Східниця, курортна перлина Львівської області або як її ще називають - «Українська Швейцарія».
Хто не мріє побувати у цій місцині? А вона таки вартує вашої уваги. Якщо ви не здогадалися про що ваш автор, то скажу, що мова іде про озеро Синевир, яке знаходиться у наших Карпатах.
Розташоване це чудо природи у Міжгірському районі Закарпатської області і являється найбільшим озером Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 метрів над рівнем моря, а глибина його сягає в окремих місцях близько 24 метрів.
А ще на Синевирі знімали черговий український фільм, там не можна ночувати з палатками і дуже гарно.
Нещодавно вашому автору довелося скористатися послугами наших приміських електричок. Куди їхав Воробус – не скаже, але коли чекав на свій поїзд раптом побачив одну дуже цікаву місцину на приміському вокзалі.
Офіційної назви вона не має, але я назвав її - виставкою старих поїздів на приміському вокзалі Львова.
Про те, як автор блогу ходив на цю виставку, з якими проблемами я там зіштовхнувся та багато іншого читайте далі.