Сьогодні надворі 11 січня, п’ятниця, останній робочий день тижня, а, отже, ввечері можна буде розслабитися, сходити в кіно чи просто посидіти з друзями. Ми заслужили. Алкоголь вживати я би не радив, бо це зло. Пити зараз не модно, хіба що сочок. :D
А ще протягом дня треба всім дякувати кого побачите. От йдете по вулиці, вам зустрічаються люди, а ви всім берете і дякуєте. Знаю, люди можуть подумати що у вас не все добре з головою, але то вже таке, що вперше так думають?
Просинаюся сьогодні зранку, спати хочеться, сніг падає, ех, би ще подрімати трохи, але треба вставати і йти на роботу.
Читати далі...
Дякую…
Сьогодні надворі 11 січня, п’ятниця, останній робочий день тижня, а, отже, ввечері можна буде розслабитися, сходити в кіно чи просто посидіти з друзями. Ми заслужили. Алкоголь вживати я би не радив, бо це зло. Пити зараз не модно, хіба що сочок. :D
А ще протягом дня треба всім дякувати кого побачите. От йдете по вулиці, вам зустрічаються люди, а ви всім берете і дякуєте. Знаю, люди можуть подумати що у вас не все добре з головою, але то вже таке, що вперше так думають?
Просинаюся сьогодні зранку, спати хочеться, сніг падає, ех, би ще подрімати трохи, але треба вставати і йти на роботу.
Читати далі...

11.01.2013 р.
В 11-ому турі чемпіонату України з футзалу львівська Енергія на своєму майданчику приймала гостей із сусіднього Івано-Франківська – команду Ураган.
Гра, на радість львівських вболівальників футзалу завершилася перемогою саме «енергетиків» із рахунком 4-1.
Вчора щось ввечері не було що робити, п’ю чайок, увімкнув свого персонального комп’ютера та й почав читати різні приколи із життя. Книги вже мене дістали, щось я на них дуже підсів останнім часом, тому вирішив поюзати старий добрий інтернет.
Читав, читав, листав і натрапив на дуже цікаву картинку, де діти бавляться у сніжки, всі у снігу і просто радіють життю. Воробус сам колись таким був, втікав зі школи і вперед, на санчата, лижі і так далі.
Сьогодні надворі, 10 січня, перша половина свят завершилася, а, отже, можна потрохи працювати. Засвяткувався народ наш. :)
Але, не довго, бо вже завтра знову п’ятниця, а там Старий Новий рік, Водохреща і так далі. Знову свята, знову всіх буде боліти голова…
Потім знову важко будемо входити у робочий тиждень, коли ж вже завершиться цей місяця січень, який називають на пару із груднем – українським Рамаданом.
Є такий оригінальний український жарт: «У сусіда корова здохла. Дрібничка, звичайно, але все одно приємно». Не можна з повною впевненістю стверджувати, що саме українці як нація є найбільш заздрісними і ніколи не зможуть потішитися від успіхів сусідів, знайомих, родичів. Якщо питання заздрості української є дискусійним, то сприймати позитивну інформацію про «чужих» слід таки навчитися аналітично.
Як відомо, зараз сезон катання на лижах та сноуборді. Воробус ще цього року не катався, але найближчим часом дасть Бог все буде добре таки поїду.
Звісно, що самому їхати не хочеться, бо може стати скучно, тому пробую підбити людей. Але, як це завжди буває з цим виникають проблеми.
Вчора вашому автору нарешті довелося вилізти із-за святкового столу та піти в центр нашого міста щоб глянути що там і як. З собою взяв я ще кількох колег, тому весело мало бути однозначно. Воробус так любить, коли йому сумно самому робити веселощі.
Отже, підходжу до площі Ринок, там виступає багато вертепів, проводиться свято Пампуха, народ веселиться, але що я зауважив багато людей не робить того чого я очікував. Чого зрозумієте згодом.
Дивимося вертепи, йдемо далі. Різдвяний ярмарок, люди п’ють, їдять, спілкуються, інколи проходять вертепи, але знову ж таки не чую того що хочу почути. Дивно…
Усе ХІХ століття було одним із найважчих для українців у політичному і культурному розвитку. Більшість українських земель перебували у складі Російської імперії, яка запроваджувала на нових захоплених територіях власні порядки.
Свята продовжуються, вже потрохи люди повиходили на роботи, але так ще хочеться посидіти вдома і посвяткувати. Схоже, що прийдеться таки чекати вихідних, а там Старий Новий рік, святкування і знову не відпочинеш.
Але, сьогодні зовсім не про те. Воробус, як і решта народу України, вчора святкував, колядував і час від часу заходив у перервах між цими діями на свій і ваш улюблений блог. А там, як не дивно вчора був фурор.
На блозі ми багато жартуємо, але є і серйозні теми на які треба таки говорити, а це, зокрема, проблеми екології. Ми живемо в Україні і хочеться, щоб наша земля була чистою, хочемо з впевненістю у майбутнє залишати після себе нащадків і так далі. А як це зробити?
Правильно, розпочати прогрес із себе.