Що не кажіть, але зранку вставати ой як важко. Приходиш на роботу, всі такі сонні, хто гуляв на вихідних, хто спав, хто без настрою. Одним словом, працювати нікому не хочеться. Якийсь депресивний стан.
Лінь після обіду мине, тільки би сонечко вийшло і не було так сірувато на вулиці. Але, є ще одна проблема, про яку я почув від людей. Виявляється, незважаючи на тепло, люди почали масово хворіти.
От ваш автор не виключення. Проснувся зранку вчора, горло болить, якась нежить з’явилася, і пива не п’ю зараз взагалі, і вдягаюся добре, не зрозуміло що це таке.
Питаюся людей чи у нас часом нема таких самих ознак, то через одного вони кажуть, що мають подібні симптоми. У декого навіть є мінімальна температура.
Що ж це за така недуга розгулює у повітрі, чи можливо це епідемія, як себе від неї захистити читайте далі.
Читати далі...
3.10.2012 р. 
Доброго дня, мене називають Вертоліт. І знову я на сторінках блогу про Львів.
Обережно, крадії в автобусах або не на тих попав. Саме так можна охарактеризувати пригоду яка зі мною сталася досить таки нещодавно.
Читати далі...
Існування Великого князівства Литовського як державності українців напряму пов’язане із політичною діяльністю Великого князя Литовського, Руського і Жемантійського Вітовта Кейстутовича з династії Гедиміновичів.
Люблять люди соціальні мережі і навіть не залежно від того скільки їм років. Останнім часом взагалі бачу цікаву тенденцію, що старшим людям набридають посиденьки на лавочках і безперервні плітки і вони також реєструються у соціальних мережах.
Та менше з тим, що люблять то люблять. У кожної ж людини є право робити те, що їй заманеться.
Сьогодні зранку проснувся напевно не з тієї ноги що треба, бо щось настрою зовсім нема. Треба було по роботі подзвонити до одного колеги, щось так зговорилися як у кого справи, то колега каже що в депресії, щось нічого у нього не виходить. Так він мене навіяв тими настроями що мені також зараз здається, що потрапив у такий самий стан.
А можливо і ні? Ще у минулих статтях говорив вам, читачі блогу, що захворів. Знову мене болить горло, щось драпає і знову треба брати йти в аптеку і купляти різні таблетки від простуди.
Починаючи з раннього середньовіччя і до початку ХХ століття у всіх Європейських країнах домінували монархічні форми правління. В українській історії саме національна монархія була тільки до козацьких часів.
Княжа доба і «литовський» період дали нам дві монархічні династії, що уособлюються з українською політикою. Так княжий рід Рюриковичів правив у землях Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Одна з віток наших Рюриків навіть дала початок монаршій династії сучасним росіянам (правда, з ХVІІ століття у них вже були Романови).
Доброго дня, читачі блогу Воробуса. Сьогодні надворі 1 жовтня, новий місяць, все швидше та швидше ми наближаємося до зими, надворі вже не так холодно та і розпочався новий робочий тиждень.
У мене виникла ідея відтепер на початку місяця ділитися новинами про те, що було у минулому місяці і що очікує вас у наступному місяці, а він якраз жовтень. Сонний я якийсь, нічого робити не хочеться, а тим більше про минулий місяць.
У 10-ому турі чемпіонату України з футболу львівські Карпати на своєму полі приймали гостей із Києва – команду Арсенал. Матчі між цими командами завжди відзначалися впертою боротьбою.
Гра завершилася результативною нічиєю 1-1.
Сьогодні надворі 30 вересня, останній день першого осіннього місяця. Зранку була не дуже то і льотна погода, падав дощ і вже навіть подумалося, що тепла не буде. Зараз же погода стабілізувалася і можна спокійно піти погуляти і насолодитися промінчиками сонця, яке скоро нас покине.
А ще сьогодні неділя, вихідний день, можна відпочивати, бо завтра на роботу і щось посвяткувати. Не знаєте що? Хто не знає, тим скажу, що саме у цей день свої іменини святкують дівчата, які носять такі чудові імена як: Надія, Любов, Софія та Віра.
Щастя вам, дівчата, радості від життя, посмішок і щоб ви були як те сонце, яке на 16 годину світить у Львові і нема жодної хмаринки.
Саме про ім’я Віра ми і розповімо сьогодні у нашій традиційній рубриці «Імена».
Продовжую розповідати про мою із Вертолітом подорож у Лавочне на гриби. У першій частині свою розповідь завершив тим, що зарослі у лісі ставали все більшими і більшими, але це нас не злякало і ми пішли далі.
Якихось пару хвилин і ми знайшли поляну із грибами, їх настільки було багато, що ми навіть не думали як далеко заходимо у ліс. Скажу навіть більше, ми взагалі перейшли якийсь маленький струмочок і опинилися на другій стороні лісу. Вчасно тут спрацював Вертоліт, який мене попередив що досить таки швидко починає темніти і треба потихенько повертатися назад.