16.07.2012 р. 
Сьогодні, шановні читачі блогу Воробуса, я би хотів поділитися фотографіями прекрасного міста – Одеси.
Занесло мене у цей край 07 липня 2012 року, проїздом до літнього танцювального табору, куди я їхав відпочивати.
Одеса справила враження приємного міста. Туристів тут поважають і допомагають, ціни не кусаються, кількість парків – алей – скверів для відпочинку вражає.
Наскільки я зрозумів, на даний момент в Одесі проблема знайти пляж з чистим морем (напевно через постійні проблеми з каналізацією). Зранку був на одному пляжі, - я б ніколи не заліз у таку воду, а люди купалися масово. А от ввечорі від Золотого пляжу (так його назвали в Одесі) залишилися тільки найкращі враження – чисте море і пляж, гарна набережна. Правда їхати до цього пляжу далеченько, він фактично за містом.
Запам’яталася специфічна одеська говірка, ніби все нормально, але час від часу проскакують нецензурні слова, якби самі собою (помітив це я у старших людей), але чомусь в Одесі я це сприйняв смішно, як якісь анекдот, хоча багато людей робили зауваження, на які корінні одесити, звісно, не відреагували.
Також запам’ятається пісня-романс сліпого гітариста, який грав під час поїздки в одеському трамваї. Весь трамвай реально десь на секунд 30 затих. Я особисто повністю погрузився у танець вальс з незнайомою дівчиною, про який він співав. Такого душевного співу з надривом я не чув ніколи.
Пропоную вам переглянути фотогалерею міста Одеси:
Читати далі...
Місто Одеса (фото)
Сьогодні, шановні читачі блогу Воробуса, я би хотів поділитися фотографіями прекрасного міста – Одеси.
Занесло мене у цей край 07 липня 2012 року, проїздом до літнього танцювального табору, куди я їхав відпочивати.
Одеса справила враження приємного міста. Туристів тут поважають і допомагають, ціни не кусаються, кількість парків – алей – скверів для відпочинку вражає.
Наскільки я зрозумів, на даний момент в Одесі проблема знайти пляж з чистим морем (напевно через постійні проблеми з каналізацією). Зранку був на одному пляжі, - я б ніколи не заліз у таку воду, а люди купалися масово. А от ввечорі від Золотого пляжу (так його назвали в Одесі) залишилися тільки найкращі враження – чисте море і пляж, гарна набережна. Правда їхати до цього пляжу далеченько, він фактично за містом.
Запам’яталася специфічна одеська говірка, ніби все нормально, але час від часу проскакують нецензурні слова, якби самі собою (помітив це я у старших людей), але чомусь в Одесі я це сприйняв смішно, як якісь анекдот, хоча багато людей робили зауваження, на які корінні одесити, звісно, не відреагували.
Також запам’ятається пісня-романс сліпого гітариста, який грав під час поїздки в одеському трамваї. Весь трамвай реально десь на секунд 30 затих. Я особисто повністю погрузився у танець вальс з незнайомою дівчиною, про який він співав. Такого душевного співу з надривом я не чув ніколи.
Пропоную вам переглянути фотогалерею міста Одеси:
Читати далі...
Бували моменти, коли кожен з нас інколи задумувався над тим чи наше життя наперед розплановане, чи мають на нього вплив якісь побічні сили чи предмети, чи здатні ми змінити хід свого життя. На даний момент єдиного вирішення цього питання ще не існує, оскільки кожна людина має свою думку стосовно цього. Давайте пірнем у глибини історії і звернем увагу на те як наші предки реагували на народні повір’я, різноманітні забобони, знаки і т.п.
Наша нещодавно відкрита рубрика «Українці за кордоном» продовжується. Але, сьогодні не буде традиційних питань і відповідей від людини, яка живе за межами України, а трохи інше.
Хто уважно слідкує за новинами блогу, той знає, що наш активний дописувач і просто герой – Razan залишив терени України та поїхав в Італію.
Вже більше як тиждень він там перебуває. Як він там, чи подобається йому Італія та багато іншого читайте від нього самого далі.
Вчора вашому автору довелося знову ж таки проїхатися львівськими маршрутками. Хоча, навіть тепер не знаю чи це можна назвати маршруткою, бо дійсно таки був великий автобус. Вам одразу ж спадають на думку радіальні маршрути, які ввели у Львові ще минулого року. Саме про них нині будемо говорити.
А ну признавайтеся чесно, хто скучив за Санта-Барбарою по-Воробусівськи? А вона таки триває, якщо хтось думав що вона завершилася.
Це такий серіал що триватиме роками. Так от, свого часу багато хто з вас читав про любовні стосунки Воробуса і дописувачки блогу – Ольги Vrubli. То вони люблять один одного, то вже не люблять, то знову люблять. Одним словом, весело і навіть дуже.
Невже автора блогу таки оженять? Та зараз про інше.
В одному із коментарів Vrubli зазначила, що подасть на Воробуса у суд і таким чином забере в нього блог, кафе і все що можна. Цікаво чи вона таки це зробить чи ні, спробуємо у сьогоднішній статті це обдумати.
Пора відпусток продовжується, а що це означає? Бухати, лежати на гамаку? Ні, не вірно, а хоча.
А правильно, можна десь поїхати на море, річку чи просто в гори. І якщо з морем все ясно, бо там люди переважно їдуть або жити в готелі, або ж винаймають квартиру, то в горах все по-іншому.
Що саме я маю на увазі? Так от, їхати в гори оптимально хоча б з однією ночівлею, бо підніматися та спускатися з гори в один і той же день – відбере багато сил.
Палатки, карімати, спальні мішки як же без них у горах, це все потрібно, хоча можна і не брати якщо дівчинка чи жіночка запросить вас у свою палатку. :D
В горах найбільші проблеми із харчуванням і водою. Воду треба або купляти в магазинах, або ж просто знати місця де ви йдете щоб було джерело чи річка.
Харчування. Ось тут треба не прорахуватися, бо їжу прийдеться нести на власних плечах і лишнього брати явно не треба. Отже, поїхали, що взяти у гори з їжі?
Куди зводити дітей щоб їм було цікаво? Театр, цирк, парк атракціонів, зоопарк. Саме ці місця є найпопулярнішими серед дорослих і дітей.
Нещодавно наша дописувачка Ptasya побувала у Миколаївському зоопарку.
Чим відомий він, так це тим, що це найбільш великий і знаний зоопарк у Європі. На даний час він налічує близько 2800 тварин 377 видів, з них близько 80 видів, занесених в Міжнародну Червону книгу, більше ніж 400 видів рослин.
Пропоную вам переглянути фото галерею миколаївського зоопарку:
Любить Воробус писати про футзал, бо і сам в нього грає час від часу та і просто бо цей вид спорту потребує підтримки. Футзалом я почав захоплюватися десь кілька років тому і за достатньо короткий проміжок часу вже знав про нього майже все.
Як випадає нагода, то звісно що відвідую матчі вищої ліги, де грає львівська Енергія. Колись ще були Тайм, ТВД, Кардинал, але по різних причинах ці команди розлетілися. Зараз от нещодавно довелося то грати, то споглядати за матчами аматорів, то ті ж футзалісти, які колись грали у «вишці», грають там.
Літо продовжується, надворі світить сонечко. Погода дозволяє відпочивати, а отже спокійно можна брати компанію і їхати десь на озера. Але, куди ж поїхати. От саме це питання найбільше турбує людей.
Хочеться щоб було спокійно, не було багато людей і бажано щоб була водойма. Про одне із таких місць Воробус розповість вам у сьогоднішній статті.
Отже, минулих вихідних у мене були просто шалені дні. Де я тільки не був, але все ж усюди встиг. Звісно, втома відчувається, але скільки того життя, тим більше, що Воробус – не одружений, діти не плачуть.
Євро-2012 минуло, люди ще досі згадують найяскравіші його моменти, але життя триває і вже не за горами стартує новий футбольний чемпіонат України з футболу.
Дуже добре, що як і минулих сезонів у ньому прийматиме участь команда з міста Львова – Карпати. Так, минулого чемпіонату багато говорилося про те, що «зелено-білі» могли вилетіти, були на межі краху, але все минулося і Карпати знову у прем’єр-лізі.
Новий футбольний сезон в Україні стартує вже сьогодні і яким поєдинком ви би подумали? Правильно, за участю львівських Карпат.
Команда нашого міста проводитиме свій поєдинок у сусідньому Луцьку, де їхнім суперником буде місцева Волинь. Ця гра розпочнеться о 19 годині за київським часом. А хто не зможе поїхати у Луцьк, то пряму трансляцію матчу можна буде переглянути на телеканалі «2+2».