9.07.2012 р. 
Вчора у вашого автора був дуже веселий день. Чесно вам скажу, йдучи з ранку з дому навіть не думав що все встигну, але, як виявилося згодом таки встиг.
Озера, приїзд друга з Португалії, ой щось забагато я розповідаю.
Про свої пригоди де я був до зустрічі року і після розказувати не буду, а ось про саму зустріч розкажу. Хто уважно читає блог, той знає що мова сьогодні піде про зустріч блогерів, яка вчора відбулася у Львові.
Так от, мені дуже приємно було зустрітися із такими самим шаленими людьми, які нехай як не кожного дня, але щось пишуть на своїх ресурсах. Вони такі самі як і я, блогери.
Скажу вам чесно, на зустріч я запізнився на більше чим дві години (ну чим не колишній президент), але колег я таки побачив. Спершу чим почати описувати зустріч і людей, хочу висловити подяку пану Тарасу Амброзу, який зібрав всіх людей. Вам так здається, що це легко все організувати, а насправді – це все велика праця.
Читати далі...
Зустріч блогерів у Львові
Вчора у вашого автора був дуже веселий день. Чесно вам скажу, йдучи з ранку з дому навіть не думав що все встигну, але, як виявилося згодом таки встиг.
Озера, приїзд друга з Португалії, ой щось забагато я розповідаю.
Про свої пригоди де я був до зустрічі року і після розказувати не буду, а ось про саму зустріч розкажу. Хто уважно читає блог, той знає що мова сьогодні піде про зустріч блогерів, яка вчора відбулася у Львові.
Так от, мені дуже приємно було зустрітися із такими самим шаленими людьми, які нехай як не кожного дня, але щось пишуть на своїх ресурсах. Вони такі самі як і я, блогери.
Скажу вам чесно, на зустріч я запізнився на більше чим дві години (ну чим не колишній президент), але колег я таки побачив. Спершу чим почати описувати зустріч і людей, хочу висловити подяку пану Тарасу Амброзу, який зібрав всіх людей. Вам так здається, що це легко все організувати, а насправді – це все велика праця.
Читати далі...
Не одним пляжним футболом і озерами жила вчора Україна. Ще б пак, вчора вночі вся увага українців була прикута до телевізорів.
Свій черговий бій проводив український важковаговик – Володимир Кличко.
Спекотна погода і на далі панує на теренах Європи та і України, зокрема. Люди рятуються хто як може. Одні сидять під кондиціонером, інші залазять у підвал, ще одні їдуть до водойми, а хто як ваш автор сидить в хаті. Чому так? Невже Воробус захворів чи йому нема де піти.
Все просто, ваш автор чекав із нетерпінням трансляції із Москви, де свої поєдинки за вихід на чемпіона світу проводить збірна України з футзалу.
Вчора наш блог почав розповідати про такий вид спорту як пляжний футбол. Інші команди нас мало цікавлять, а ось коли грає збірна України – це завжди викликає підвищений інтерес.
Сьогодні надворі 7 липня, субота, вихідний день. Хоча, знаю, що багато людей саме в цей день буде працювати, бо треба відпрацьовувати за вихідні, які були на День Конституції України.
Ну, нічого, відпочивали багато, то ж можна і сьогодні попрацювати і так буде скорочений день. :D
Всі ми звикли дивитися лише великий футбол. Ще б пак, нещодавно в Україні та Польщі проходила грандіозна подія під назвою – Євро-2012.
Люди настільки захопилися нею, що в кожному будинку, квартирі, кімнаті та і на робочих місцях лише було чути слова: а хто йде у фан-зону, а за кого нині вболіваємо, а хто переможе, а давайте все швидше зробимо і будемо робити на роботі свою фан-зону.
Але, Євро минуло і треба жити далі. Незабаром стартує чемпіонат України з футболу у якому будемо вболівати за львівські Карпати.
Як колись казав пан Архіваріус, цитую: «Ніби весна вже минула, а нашого Воробейчика на солоденьке тягне».
Природа робить свої справи.
Якщо ви не здогадалися, то мова іде про поцілунки. А все тому, що сьогодні, 6 липня – світ відзначає день поцілунків.
На вулиці і на далі спекотна погода, а отже треба сидіти або вдома, де є кондиціонер чи вентилятор або ж йти в парк, де дерева і ховатися і тіні від пекучого сонця.
Про парк ваш автор згадав не даремно, адже де ще полюбляють гуляти люди як не у паркових місцевостях. Вчора ваш автор випадково потрапив у Стрийський парк. Що тут сказати, хороша місцина, якою Львів пишався, пишається і ще довгий час буде пишатися.
Людей багато, є водойма, де плавають лебеді, діти, які бігають кругом, студенти, закохані, кого там лише не побачиш. Але, як завжди там є одна проблемка.
Чи не бувало у вас бажання колись зайнятися екстремальним туризмом? Я думаю, що відчути екстрім бажає кожен, але не кожен наважується на цей крок. Та і, з іншого боку, навіщо ризикувати своїм життям. Що це дасть? Але, люди, все-таки, наважуються це робити.
На вулиці спека, так і хочеться якнайшвидше втекти додому і посидіти під вентилятором або ж попити холодного квасу чи пивка.
Вчора ваш автор так і зробив, плюс вирішив під квас переглянути черговий фільмєц, а то щось давненько нічого у нас не було у рубриці «Фільми та телепередачі».
Спекотна погода і на далі продовжує панувати по цілій Європі і в Україні зокрема. А що таке спекотна погода? Правильно, це відпочинок, море, річка, озера, нові знайомства і так далі.
А хтось із вас задумувався чим можуть обернутися для вас нові знайомства? Всі ми дорослі люди і ні для кого не секрет, що коли наступає весна, то гормони активізовуються, хочеться кохання, сексу і так далі.
Звісно, взимку – це все є також, але коли тепло, то навіть коти спати в ночі не дають, лише бігають під будинком і бігають. Що вже за людей говорити.
Від самого заснування блогу Воробуса, а це вже приблизно три роки, подій на ресурсі було ой як багато. Це і освідчення в коханні, і Санта-Барбара і чупакабра, і НЛО, але найціннішими напевно, все-таки, були наші дописувачі.
Чого лише були варті Ноторіус та пан Адекват. Вони наробили галасу на весь інтернет, але потім раптово взяли і зникли так і не показавши свого лиця і не давши жодного інтерв’ю.
Пам’ятаю хтось казав мені, що заходить на блог саме заради коментарів, бо вони досить часто бувають ну вже надто цікавими. Таке, на жаль, життя, що людям буває стає нудно і вони не коментують нічого, а то і взагалі перестають читати блог. Але, не треба сумувати, бо з’являються нові користувачі.