29.09.2020 р. 
А за вікном дощ, падає, падає, інколи ллє. Такі вже реалії осені. Без опадів не обійтися.
Не знаю як для кого, а я таку погоду люблю. Прохолодно, є чим дихати, ще би дощ зупинявся коли цього хочу. Але, але і ще раз але. Я завжди собі кажу, що «так завжди не буде». Колись дощ змінить сонце і будемо знову сидіти на балконах або ж на природі й милуватися чудовими промінчиками сонця.
Читати далі...
Про відсутність ігрової практики, лайтову подорож і вечірню їзду на велосипеді
А за вікном дощ, падає, падає, інколи ллє. Такі вже реалії осені. Без опадів не обійтися.
Не знаю як для кого, а я таку погоду люблю. Прохолодно, є чим дихати, ще би дощ зупинявся коли цього хочу. Але, але і ще раз але. Я завжди собі кажу, що «так завжди не буде». Колись дощ змінить сонце і будемо знову сидіти на балконах або ж на природі й милуватися чудовими промінчиками сонця.
Читати далі...
Пам’ятаєте свого часу я вже писав про те, що хочу зробити рубрику, де буду критикувати вулиці, будинки, велосипедні доріжки тощо. Так ось, схоже, що час настав.
У свої повних 33 роки й досвіду близько 10 років гірського туризму й близько не міг збагнути, що неподалік скель Урича (Тустань) розташоване море. Отакої... Його назва цікава – Карпатське.
У часи, коли епідемія коронавірусу накрила світ й Україну, в тому числі, море у Карпатах зацікавило. Чи справді там можна відпочивати як, скажімо, в Одесі. Звісно, що пишу ці слова з іронією, адже Карпатське море – це звичайне місце для відпочинку на природі.
Гранд ліга Львівщини. Третя поспіль «мирова» з «Бастіоном».
У суботу, 26 вересня, продовжилися футзальні баталії у найсильнішому дивізіоні Львівської області. На черзі пора вирішальних поєдинків, то ж кожен матч на вагу золоту.
У день четверга, поки є час, спробую написати щось на тему філософії. Чим зараз живе автор блогу?
У першу чергу, схоже що посиденьки на природі, гульки завершилися. Автора блогу завалили роботою, також на мене очікує багато виїздів у різноманітні міста. То ж, знову будуть недоспані ночі, постійно на валізах. Такий вже мій ритм життя.
Карантин триває, коронавірус нікуди не дівся. Одним словом, не так то й весело як здається. Навіть один колега нині мене налякав, що люди вмирають, треба ходити, заходити у приміщення у масках і боятися не захворіти. Щось мені так здається, ця хвороба так швидко не мине.
Є, принаймні, сподівання, що до 2021 за цю недугу всі забудуть.
Ну, що, друзі, переглянули першу частину велосипедної подорожі про пригоди Юрича Михайлова і його колег на півночі Львівської області?
Таке вже життя у Воробуса, що не можу собі спланувати щось на декілька днів вперед. Ритм шалений. Хоча, часто буває й таке, що можу спокійно посидіти вдома й навіть прочитати книгу.
Напередодні були зіграні матчі другого ігрового дня Всеукраїнського фіналу АФЛУ, який триває у Луцьку. Пропонуємо Вашій увазі результати цих поєдинків.
Продовжуємо рубрику "Воробус-ТВ". Останнім часом ми почали багато викладати як відосів власного виробництва, так і записів моїх друзів або ж цікавих, на мою думку проектів.