Читав сьогодні Воробус інтернет, переглядав новини щодо страйків перевізників біля ЛОДА, багато над цим всім роздумував. В принципі ніби влада робить все добре, а саме хоче щоб міжміські автобуси не заїздили у саме місто, а їх кінцеві були на окраїнах.
Скажімо, автобуси Стрийського напряму зупинялися на автовокзалі, Городоцького – біля «Метро», Жовківського – на АС-2 тощо.
Але, ж з другого боку ніхто не враховує інтереси пасажирів. Чим та ж автостанція погана на приміському вокзалі? Та нічим, єдине що вже давно напрошується, так це капітальний ремонт.
Ніби його вже почали робити, але те, якими темпами це все робиться вводить мене у депресію.
Читати далі...
17.12.2015 р. 
Як і обіцяв вчора Воробус, сьогодні поділюся своїми враженнями від відвідин площі Святого Юрія.
Як відомо, там окрім пам’ятника Шептицькому ще й планують будувати дорогу. Десь та й такий вид транспорту як тролейбус то має їздити.
До встановлення пам’ятника їздив, а тепер маршрути №9, 10, 2, 12 лише їздять до привокзальної площі.
Читати далі...
Все-таки, щоб там не казали, а водії в сучасному світі явно зневажають електротранспорт.
Коли не сідаю, особливо, у трамвай, то бачу як цей вид громадського транспорту просто таки простоює у заторах.
От живий приклад сьогодні. Поспішав з обіду на роботу, сів у трамвай, думав швидко заїхати, а натомість на вулиці Підвальній трамваї як стали у затори, то думав виходити і йти пішки.
Щось мені здається у нормальних цивілізованих країнах громадський транспорт якось стараюся пропускати, а тут як не водій, то рагуль.
Кажуть, що залізницею подорожувати найбільш безпечніше. З цим можна погодитися і багато людей не проти була би їздити потягами, але ті ж умови проїзду бажають бути кращими.
Тут справа навіть не в електронних квитках (їх вже давно мали запровадити на всі напрями), а в тому, що часто пасажир заходить у вагон і бачить, що ще нікуди він не їхав, а вже псується враження про майбутню поїзду.
Двері в купе не зачиняються, з туалету постійно смердить, вішалки зламані. Одним словом, над цими питаннями залізниці треба задуматися.
Не можемо ми жити собі спокійно: ходити на роботу, відпочивати, дивитися футбол тощо.
Вічно з’являються які-небудь розумники, що починають щось чудимо й від того життя міста може паралізуватися.
Ще в обід, коли виходив із роботи батько телефонував Воробусу і говорив, щоб я не пробував їхати додому чи по робочих справах електротранспортом, бо місто просто таки паралізоване – електротранспорт фактично із самого ранку «вмер».
Думав це не надовго, трамваї ж часто псуються або ж їм хтось стає на дорозі й від того цей транспорт не їздить.
Продовжуємо…
І наступною темою на яку ми будемо говорити – буде тема транспорту.
Те, що людина купила собі автомобіль ще не означає, що вона вміє їздити. Вкотре це сьогодні було доведено на перехресті вулиць: Личаківська-Чехова.
На днях ваш автор мав змогу відвідати таке чудове місто в Західній Україні як Івано-Франківськ. Кожного разу, коли приїжджу сюди, то захоплююся добротою місцевих людей.
І хоч я живу у Львові, але таки доброзичливіші люди саме у Франі.
Про людей ми ще якось поговоримо, а поки що про стару наболілу тему – транспорт, адже у порівняні зі Львовом в Івано-Франківську також є відмінності.
Давненько Воробус нічого не писав про велосипеди. Чому так?
Відповідь проста – наступили холода, автор блогу на велосипеді не їздить та й нових велосипедних доріжок якось не бачив.
І от сьогодні новинка таки переді мною і знаходиться вона на вулиці Шевченка неподалік мікрорайону Рясне.
Так, так, автора блогу й туди занесло. Пора і про цей район потрохи розповідати нашим читачам.
Де саме я побачив велосипедну доріжку, чи сподобалася вона вашому автору, відповідно й традиційна оцінка від Воробуса та багато іншого читайте далі.
З футболом поки що робимо паузу до вечора, його і так буде багато в наступні дні. Та й сьогодні, якщо встигну, то розповім ще про вчорашній поєдинок київського Динамо проти португальського Порту.
Але, думаю що це зроблю трохи пізніше. Зараз же про цікавинку, яку мені нещодавно довелося побачити в такому популярному районі міста, як Сихів.
Продовжуємо…
І наступною темою на яку ми будемо говорити буде тема транспорту. Якщо хтось думає, що я буду критикувати сам рухомий склад, то ці люди помиляються.
Покритикуємо якось згодом, а поки що розповім про одну цікаву проблему, яку мені довелося зауважити якраз у салоні транспортних засобів.