Сьогодні надворі 10 жовтня, середа, не дуже теплий день, особливо холодно було зранку, коли температура повітря опустилася до плюс 5 вище нуля. Це вам не 15 градусів вночі, коли можна спати без ковдри і насолоджуватися сном. Звісно, є дівчина збоку, але це як кому пощастить. :D
Жарти, жартами, а на вулиці справді похолодало і то суттєво. Десь два дня тому йду на роботу, думаю чого ж так холодно, а виявляється згодом читаю в інтернеті, що в Карпатах, а саме в районі Буковелю випав сніг. Тому і, відповідно, такий дубак.
Чи повернеться ще тепло, коли розпочнеться опалювальний сезон у Львові та як зігрітися читайте далі.
Читати далі...
12.10.2012 р. 
Петро Конашевич народився у 1582 році в сім’ї дрібного українського шляхтича, що володів селом Кульчиці Самбірського повіту. Здобув добротну освіту в Острозькій школі. Саме там дістав від студентів прізвисько «Сагайдачний» через те, що був мітким стрільцем із лука (сагайдак – коробка, у якій носили стріли).
Читати далі...
З появою такого явища як козацтво серед значної частини українського суспільства (особливо знаті) потроху розвіювалися стереотипи про потребу коритися монархічним принципам, а особливо чужим – польським. «Ламав» феодальну свідомість українців, найперше, той політичний устрій на Запорізькій Січі, який з часом історики назвали «козацькою республікою».
У другій половині ХVІ століття, коли українці втратили державність й перебували під владою Речі Посполитої, українське козацтво набуло такої потуги, що з ним на могли вже не рахуватися ні в Польщі, ні в Кримському ханстві; знали про козаків і в Московському царстві та Європі.
Хто часто оновлює наш блог, той побачив що сьогодні від Воробуса не було жодної статті. Чому? Рано – був здоровий сон, вдень – робота, а опісля – ваш автор з колегою вирішив поїхати позбирати гриби.
Незважаючи на те, що в останні дні на вулиці не надто тепло, Львовом поширюються чутки, що у місцевих лісах є гриби, особливо опеньки.
Козаки в українській історії стали такою суспільною верствою, яка захоплювала дослідників своєю унікальністю організації життя, політичною і військовою діяльністю.
Як відомо, вчора команда за яку грає Воробус «Де-факто» стартувала на футзальному турнірі під егідою «Умбро». Першу гру ми програли із рахунком 2-6 і чесно вам скажу, сам себе не впізнав.
На перший погляд на тренуваннях все виходить, а тут просто розхвилювався і пропустив два голи, які повинен був брати. Одним словом – «перегорів». Чи часто таке зі мною трапляється? Не часто, але трапляється і це мене не може радувати.
Як перебороти хвилювання у спорті і не тільки спробую сьогодні із вами, читачі блогу, про це поговорити.
Про українських козаків та гетьманів знають усі. Досить цікавою є історична мотивація виникнення цієї української суспільної верстви.
Виборча агітація справді дістала. Плетуть ті кандидати такі бздури, що хочеться плакати, сміятися, огризатися; з’являється бажання весь той дурдом послати подалі і не звертати на політику ніякої уваги (тобто ігнорувати).
Вчора ваш автор заходив в один із супермаркетів нашого міста, то перше, що мені кинулося в очі на вході, так це фото злочинця якого шукає вся Україна.
Ви, мабуть здогадалися, що мова іде про «караванського» стрілка, який 26 вересня у київському ТРЦ зухвало розстріляв трьох і поранив одного охоронця. І все через якусь там вкрадену флешку, за яку ніколи би не посадили за грати.
Сьогодні надворі вже 6 жовтня, а вбивцю так і не знайшли. Воробус також дивиться телебачення, читає інтернет і мені аж цікаво чи знайдуть Ярослава Мазурка чи ні.