20.12.2021 р. 
Усе своє дитинство я була красунею. Нє, ну от чесно: і була, і відчувала себе такою. Будучи дуже активною дівчинкою, розумною, артистичною, лідером, енерджайзером, екстравертом - я весь час була у центрі уваги. У садочку всі головні ролі були мої. Я відчувала до себе більше уваги, ніж до інших дітей. Зі мною особисто проводили репетиції, приміряли костюми.
Читати далі...
А давайте про комплекси?
Усе своє дитинство я була красунею. Нє, ну от чесно: і була, і відчувала себе такою. Будучи дуже активною дівчинкою, розумною, артистичною, лідером, енерджайзером, екстравертом - я весь час була у центрі уваги. У садочку всі головні ролі були мої. Я відчувала до себе більше уваги, ніж до інших дітей. Зі мною особисто проводили репетиції, приміряли костюми.
Читати далі...
Продовжуємо...
Тільки замовлена ця сауна була в світлий день - з першої до п'ятої, бо в шостій треба дітей із садка забирати. А ще робочий день. Тому Макс святкує - я працюю.
Але якось так сталось, що я всю роботу виконала дуже швидку і йду на маршрутку. Стала на зупинці і думаю: дура чи шо? Додому зібралась? Там ще дві години сауни - їду до них, байдуже, що без купальника.
Тут би пасувало написати трохи більше про себе, але я напишу про дискотеку.
Бо я мушу про це написати, адже це -- про мрію, про віру і про те, що рано чи пізно мама всерівно вирветься із клітки.
Коли у мене народився Артем - 2 листопада і це за церковним календарем Артема, я все ж довго вагалась чи називати цим іменем.
Шантаж, образи, підлабузництво, погрози і срач.
І це я не про вакцинацію, це я про голосування за громадські проєкти. В мене вже купа народу через це пересварилось.
Якось ми з Максом поїхали у відрядження. В один час але в різні місця.
Причому у Макса було два відрядження: спершу він полетів із збірною в Баку на футбол, повернувся звідти, пробув у Львові лише дві години - і полетів із "Карпатами" на тренувальний збір в Туреччину. Так-так, класно бути спортивним журналістом!
Так, те, що написано на футболці абсолютна правда, бо жіночий футбол справді окриляє. І я напишу чому.
Ну те, що Максові сини будуть займатися футболом було зрозуміло ще задовго до нашого знайомства.
Продовжуємо...
Ну в принципі все, на тому ми й закінчили, ніяких афтерпаті і танців на столі, година восьма я вже поїхала додому. Як на мене я себе вела досить скромно.
"Класна жопа, но як з такою обезбашеною можна зустрічатись?" Це називається, допатякався. Ясно ж хто автор цієї фрази - Мася!