3.07.2019 р. 
Ніяк не можу угомонитися з тим велосипедом. Вже люди мені говорять, що я лише про нього думаю й говорю. Щось у цьому є.
На футбол на велосипеді, гуляти на велосипеді, на роботу на велосипеді. Скоро ще й спати на велосипеді. Звісно, це все жарти.
Читати далі...
Воробус на велосипеді: як мені забороняли їздити парком
Ніяк не можу угомонитися з тим велосипедом. Вже люди мені говорять, що я лише про нього думаю й говорю. Щось у цьому є.
На футбол на велосипеді, гуляти на велосипеді, на роботу на велосипеді. Скоро ще й спати на велосипеді. Звісно, це все жарти.
Читати далі...
Вечір вівторка й Ігор Воробус продовжує розповідати про свої пригоди. Як бачите, нарешті блог став блогом і я розповідаю про своє життя, а не даю загальні новини. Поступово ми перейшли й до такого формату.
Про що будемо говорити сьогодні? Все просто, про пригоди на велосипеді.
Життя триває як і пригоди з Ігорем Воробусом, тобто зі мною. Я й надалі намагаюся активно займатися спортом, граючи у футбол чи катаючись на велосипеді. Саме про двохколісний ми й поговоримо у сьогоднішній публікації.
Вчора у мене був дуже насичений день, хотілося все встигнути, то ж часто використовував у своїх справах велосипед. З цим транспортом не треба думати коли приїде таксі чи маршрутка. Тут ти сам господар свого становища.
Черговий день настав і вже зараз отримуйте нову порцію публікацій від Воробуса. І вже зараз на блог повертається рубрика «Велосипеди».
Давненько Воробус нічого не писав на тему львівського транспорту. Чому так? Мабуть тому що просто не часто ним користувався.
Але, я завжди критикую транспорт і буду це робити, поки до людей та керівників міста не дійде, що у салоні себе треба почувати комфортно, а не мучитися. Для прикладу, нещодавно мені вдалося побувати у Варшаві, то там аж хочеться користуватися місцевим транспортом.
У ці дні (31 травня - 2 червня) у місті Лева, а саме у парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького проходить щорічний фестиваль ретро-автомобілів «Leopolis Grand Pix 2019».
Настав час порадувати наших читачів новими публікаціями. Зокрема, сьогодні будемо говорити про транспорт та майбутній концерт, який очікує на львів’ян та гостей міста.
Але, спершу про транспорт.
Що ніколи не любив, так це прокидатися серед ночі й кудись їхати. Триває це, мабуть, із 2012 року, коли почав активно подорожувати. Але, так складаються обставини, що таки треба вставати з теплого ліжечка серед ночі.
В останній день нашого перебування у Вроцлаві ми швидко лягли спати, адже о 5 ранку на нас очікував автобусний трансфер до Перемишля. Чому вирішили не летіти додому на літаку?
Маю трохи часу, а, отже, починаю розповідати про свою подорож до польського міста Вроцлав. Не буду лукавити, коли скажу, що планував туди поїхати давно, ще, мабуть, у кінці 2018 року.
Правда, на цей раз ми вирішили перевірити інший транспорт, а точніше – літак. Якщо бути відвертим, то я ще ніколи не літав. Але, як каже одна моя знайома, цитую: «треба завжди робити щось вперше».