Напевно, не я один бував на дахах будинків, і не мені одному це подобається. Чим старіше місто, тим цікавіші там дахи: різні чудернацькі надбудови, химерні комини покриті бляхою, та просто рівна, добре просмолена площа даху.
Іноді виходячи на дах під час теплої погоди або ж після дощу, можна відчути трохи дивний, але приємний запах. Тобі теж напевно знайомий запах, тепла коли вилазиш на дах,особливо ввечері, коли в повітря вже прохолодне, а саме просмолене покриття віддає тепло, яке отримувало весь день.
Читати далі...
25.05.2016 р. 
А тепер поговоримо на таку цікаву тему сьогодення як секонд-хенд.
Справа у тому, що у період кризи в Україні все більше людей заходить у подібного роду магазини щоб купити одяг, речі та взуття, які вже колись були в користуванні інших людей.
На даний час цей бізнес набув такого розвитку, що куди не глянеш – всюди «бомонди».
Читати далі...
Сьогодні знову на вулиці спека, важко дихати та постійно хочеться пити.
В таку спеку навіть важко думати, насолодитись улюбленою музикою ти просто розcлабитись.
Їдучи в громадському транспорті виникає тільки одне бажання - відчути приємну прохолоду. І ось відчуваючи так звані "муки" від пересування наповненою людьми маршруткою я згадав про зиму та про те, яка приємна прохолода. Але, водночас згадалось і те, що зимою постійно виникає інше бажання - зігрітись.
Що таке друг або ж дружба? як багато друзів ми маємо?
Я не маю на увазі кількість в соціальних мережах, і навіть не тих з ким добре спілкуємось, а дійсно справжніх друзів, тих людей, які не зважаючи на всі порозуміння залишаються постійно з нами, тих людей з якими навіть після великої перерви у спілкуванні залишається той енергійний зв'язок у спілкуванні. Напевно таких людей в нашому житті одиниці, і це навіть сумно.
Але чому їх не є так багато, чому вони такі рідкісні? Ось я намагався в цьому розібратись, бо мене це дуже цікавило.
Напевно кожен погодиться, що суспільство перебуває в тотальному та негативному стані. Багато хто і я також жаліється на життя.
У всіх депресія і всім погано. З такого стану дуже важко вийти, бо не знаєш що робити.
Але, я знаю метод, все здається дуже простим.
Мені це допомагає.
Що є життя ? - ланцюг страждань та втіх.
Такі слова написав один музикант.
Коли думаєш про те, що таке життя або для чого ми створені, то можна загнати себе у депресію.
Ну ось, я знову пишу. І маю написати щось нове, але іноді не завжди знаю що писати і в голові стає тісно. Ні, я знаю що писати, просто ідей голові більше ніж часу, щоб їх викласти.
І я почав писати, написавши один абзац, зразу його стер, бо зрозумів, що зараз в мене не настрій для чогось складного на роздуми, як кажуть «філософського». Зараз я хочу написати про щось більш буденне та просте.
Нещодавно у редакцію блогу Воробуса, через рубрику «Запитай у Воробуса» написала людина, яка назвала себе – Антоніна.
Вона запитала наступне, цитую: «Ігор, а коли ти будеш писати в обіцяну рубрику – винаходи? Ти колись анонсував її відкриття».
Відповім просто – коли прийде час, адже в останні дні маю дуже багато різноманітного матеріалу й руки не доходять писати ще й в цю рубрику. Хоча, заготовки для цього є і не малі. Незабаром розпочну….
А що далі?
Таке питання, хоча б раз у житті, задавав, напевно, кожен. Чи після закінчення школи, або іншого навчального закладу, чи після звільнення з роботи або ж після закінчення стосунків з коханою людиною.
Кожна людина за своє життя відчуває приплив адреналіну. Зазвичай це круті відчуття: серце б'ється з великою швидкістю, розширюються зіниці, швидке дихання та відчуваєш приплив неймовірно велику кількість енергії. Комусь це відчуття не дуже подобається, бо він звик до спокою, а хтось навпаки залежний, як наркоман, потребує постійної дози адреналіну.
Я ж не можу себе віднести до першого типу людей,але до другого також. Хоча іноді мені дійсно не вистачає цього відчуття. Недавно я писав про мотивацію та про те, що досить скаржитись і просто треба взяти і зробити те що хочеш. Та не завжди в мене виходить зробити те, що хочу, потрібен якийсь поштовх, мотивація. І дуже часто таким поштовхом, є адреналін в крові. Хоча він вже як наслідок від впливу та сприйняття різних подій та речей.