І під кінець робочого дня, а з ним і тижня Воробус спробує трохи повеселити своїх читачів і не лише. А то кого на роботі чи на вулиці не зустріну всі лише й скиглять, що холодно, руки позамерзали, всі хочуть тепла й так далі.
Так от, цим людям я відповім наступними словами: не думайте про холод, займіться чимось цікавим, розвійтеся, а якщо й після цього не зігрілися, то одягайтеся в зимові куртки. Вони вам точно допоможуть.
Принаймні автор блогу так і зробив. За холод я навіть і не думаю. По швидше би вже сніг впав і можна було поїхати на лижі.
Про зимові види спорту будемо говорити згодом, а поки що про веселий випадок, який нещодавно відбувся зі мною.
Читати далі...
25.10.2015 р. 
Неділя, 5 година ранку, Воробус вже не спить, адже збирається на вибори. В черговий раз вирішив не спати в хаті, а прийняти участь у виборчому процесі.
Що з цього вийде розповім вже у найближчі дні, а поки що скажу кілька слів перед тим, як люди підуть голосувати.
Читати далі...
Годі вже говорити за футбол. Розповім насамкінець робочого дня про цікаву пригоду, яка трапилася з Воробусом і його приятелями минулої неділі.
Сиділи ми якось в суботу на пиві аж раптом один із моїх приятелів запропонував товариству поїхати на гриби ближче до Новояворівська.
Щось Воробус і забув дописати трилогію про його життя без цивілізації. Мабуть я просто забігався і забув.
Але, вже зараз маю час, тому таки допишу.
Отже, як вже писав у другій частині, день завершувався тим, що переглядав телевізор. Він досить того що чорно-білий, так ще й є присутні лише два канали: «Інтер» та «Перший національний».
Продовжую розповідати нашим читачам історії про те, як Воробус покинув рідне місто Львів і вирішив прожити кілька днів поза межами цивілізації.
Прокинувся автор другого свого дня перебування на дачі дуже рано. Напевно звик до графіку робочого дня, тому спати дуже то й не хочеться.
Ну все, відпочили… Як грім серед ясного неба був відпочинок українців посеред робочого тижня. А все тому, що ми відзначали нове державне свято – день захисника України, яке тепер щорічно святкуватимемо 14 жовтня.
Воробус також зробив собі одноденний перепочинок, публікацій на блозі не писав. Та, вже зараз спробую цю прогалину закрити.
Розпочну із теми, яка для мене зараз актуальна, а це гриби. Як сказав мені вчора колега – Мар’ян, цитую: «Гриби після хлібу та картоплі – наше основне добро».
Десь доля правди в цих словах є.
Як і обіцяв Воробус, настав час розповісти нашим читачам про пригоди на дачі. Це буде свого роду трилогія: день перший, день другий і день третій.
Розпочнемо як це би було логічно, з дня першого. Щось автор блогу трохи «приунил».
Чи то погода так на мене впливає, чи вітамінів не вистачає, чи то просто щось не так зі мною, але в один прекрасний момент вирішив взяти вихідний і рівно на три дні: п’ятниця, субота та неділя поїхати на дачу.
Де, як не там, можна нормально відпочити та з свіжими думками та силами повернутися на роботу.
Одні люди кажуть, що вроки – це маячня, інші – що це правда.
Чесно, навіть не знати кому вірити.
Хоча, церква каже, що в забобони вірити не треба, краще піти та у черговий раз помолитися.
Воробус вже колись писав публікацію про те, як позбутися вроків, яка, до слова, зібрала велику кількість переглядів.
Виходить, що феномен вроків таки є? Мабуть що так.
В самому центрі мальовничого закарпатського краю розташувалося колоритне та дуже цікаве місто Мукачево. Місто прикрашає дивовижна фортеця Паланок, яка розташувалася на 68-метровій горі, що була колись була діючим вулканом. Але часи активності вулкану минули, лише історичні події, пов’язані із замком, нагадують нам про давно минулі часи.
Ті читачі, хто уважно читає блог Воробуса від самого початку знають, що автор ресурсу завжди не любив писати на тему політики.
Чому так? Вже сто разів про це писав і ще раз повторюся. Справа у тому, що політичні переконання людей завжди були особистою справою кожного.