19.12.2012 р. 
Тільки що приїхав додому, лягав би вже спати, бо завтра на роботу, але ще хочу поділитися з вами, читачі блогу, пригодою яка сьогодні, а то може вже і вчора зі мною і багатьма люди сталася. Це просто повний колапс, давненько такого не пам’ятаю.
Статтю я назвав не даремно – «Як це важко бути Миколаєм». Ні для кого не секрет, що у ніч із 18 на 19 грудня діточки та дорослі чекають подаруночків під подушками. Це хороша традиція, яка передається із покоління до покоління. Але, ж ці подарунки ще треба купити, плюс робочий день, і все припадає на вечір.
Ваш автор так і зробив, вийшов з роботи купив подарунки і дай думає стане на кілька годин Миколаєм і привітає племінницю. Я навіть подумати не міг, що буду мати такі проблеми із доїздом на вулицю Вашингтона, а саме тоді мені треба було їхати з центру міста.
Які проблеми спіткали вашого автора і ще багатьох людей, як ми вийшли з цієї ситуації і що я все про це думаю читайте далі.
Читати далі...
Як це важко бути Миколаєм або який транспортний колапс був у Львові
Тільки що приїхав додому, лягав би вже спати, бо завтра на роботу, але ще хочу поділитися з вами, читачі блогу, пригодою яка сьогодні, а то може вже і вчора зі мною і багатьма люди сталася. Це просто повний колапс, давненько такого не пам’ятаю.
Статтю я назвав не даремно – «Як це важко бути Миколаєм». Ні для кого не секрет, що у ніч із 18 на 19 грудня діточки та дорослі чекають подаруночків під подушками. Це хороша традиція, яка передається із покоління до покоління. Але, ж ці подарунки ще треба купити, плюс робочий день, і все припадає на вечір.
Ваш автор так і зробив, вийшов з роботи купив подарунки і дай думає стане на кілька годин Миколаєм і привітає племінницю. Я навіть подумати не міг, що буду мати такі проблеми із доїздом на вулицю Вашингтона, а саме тоді мені треба було їхати з центру міста.
Які проблеми спіткали вашого автора і ще багатьох людей, як ми вийшли з цієї ситуації і що я все про це думаю читайте далі.
Читати далі...
Твердження про те, що Львів – маленький Париж, непевно спірне. Центральна частина – це класика розбудови середньовічного європейського міста. Краків і Прага досить подібні за своєю забудовчою архітектурою до міста Лева. Можливо старі вулички Парижа теж чимось нагадують Львів. Але за загальною сучасною інфраструктурою, рівнем зайнятості (відповідно й добробуту), комфорту у відпочинку ми, однозначно, поступаємося.
Тема «модифікації й вдосконалення» транспортної системи міста Львова стократ обговорена в усіх засобах масової інформацій, а особливо, на славному однойменному блозі журналіста Воробуса.
Цікаво, що ніякого покращення у пересуванні безавтних мешканців Львова по території міста не відбулося. Більше того, маршрутки далі не справляються з перевезеннями. Час пік тільки додає нервів людям. Коли б ти не вийшов (хоч за годину-півтори до початку робочого дня), ніколи вчасно не доїдеш до місця призначення. Комфорту – нуль, не рятують ситуацію трамвайні і тролейбусні маршрути. Усе забите гречною галицькою громадою.
Як дістали ті реформи. Скільки живемо у період "кардинальних" змін, за більш як двадцять років незалежності у нас у перманентній реформації промисловість, наука і освіта, медицина, армія. Навіть мова і культура. Прореформували вже навіть транспортну систему і суддівство у футболі.
Колись у стародавньому Китаї, щоб образити співбесідника говорили: "А щоб ти жив у період змін!"
Не сперечаюся, люблю коли їду у громадському транспорті на роботу чи по справах зайти в інтернет з мобільного телефону і подивитися чи хто бува мені чого не написав у соціальних мережах чи на пошту. Час є, а якщо ще й сиджу, то взагалі свято.
Ви зараз мені скажете, що я став залежним від інтернету. Відповідаю, та всі ми стали залежними від нього. Такий вже зараз світ, що хто його лише не має.
Вчора ваш автор їде такий з роботи, зайшов в «улюблене» маршрутне таксі, сів, глянув на всіх людей, всі такі замучені, холоднувато в салоні (коли будуть палити і чи колись ми до того дійдемо?) і так собі думаю, а щось перевізники притихли з підняттям плати за проїзд а то вони полюбляють видумати якусь «качку» що все так погано, що треба тарифи збільшувати і так далі.
Аж дивно стало, може ця тема відійшла у бік в зв’язку із виборами? Може і так.
Їду сьогодні зранку на роботу, зима настала, замерз на зупинці, маршрутні таксі запізнюються, людей багато, зустрічаю знайомого і той ще додає, цитую: «Нічого, найближчим часом маршрутні таксі обладнають засобами навігації і все буде добре, зможеш побачити на смартфоні де вони є».
Знаєте що я йому сказав? Я просто посміявся і сказав коли то ще буде і не знати чи взагалі буде. Обіцяли людям обіцяли, а обіцянки самі розумієте є для того, щоб їх не виконували.
Після того як ввели нову транспортну систему було багато на неї нарікань, люди жалілися, писали скарги і так далі. Зараз чи то всі стали задоволені, чи то інші теми вийшли на перший план, але за транспорт замовкли.
Але, блог Воробуса не забув за нього, треба його критикувати, поки не зроблять нормальним. :)
Чергова тема із приставкою плюс вже у сьогоднішній статті.
Сьогодні зранку йду на роботу, традиційно зустрічаю своїх знайомих, які також поспішають заробляти гроші і від одного із них чую, цитую: «Ігор, а чого ти в себе в блозі не написав нічого про повернення іменних залізничних квитків?»
Хмм, для мене це стало новиною бо під час вихідних днів не цікавився жодними новинами. Приходжу на роботу, дай думаю пошукаю інформацію про квитки і точно, іменні квитки повертаються і буде це старе нове нововведення із 1 січня 2013 року.
Звісно що зараз одразу ж у людей з’являється досить таки багато думок по цьому питанню і Воробус також спробує висловити свою точку зору, яку сподіваюся, підтримають інші користувачі блогу.
Сьогодні довелося порозмовляти із подругою, то вона знову ж таки бідкається на транспортну систему Львова. Зранку сісти у маршрутне таксі дуже проблематично, а уявіть собі що буде коли настануть холодні дні, піде сніг. Тоді, чухаю і взагалі маршруток не буде.
Як завжди гріємо себе думками, що все буде добре, все буде їздити і ситуація після виборів зміниться у кращу сторону. До речі, саме вибори і дали змогу забути за проблеми у транспортній галузі міста.